СИГНАЛІЗАТОРИ ГАЗУ.


Сигналізатор газу – це спеціальний електронний прилад, покликаний в автоматичному режимі контролювати наявність та рівень концентрації токсичного, вибухо- та пожежонебезпечного газу в приміщенні. У разі перевищення гранично допустимої норми автоматично вмикається сигналізація у вигляді світла або звуку, відключається подача газу. Цей прилад знайшов своє застосування на об'єктах не тільки промислового та комерційного призначення, а й у житловому секторі – квартирах та приватних будинках.

Сигналізатори газу призначені для автоматичного контролю загазованості небезпечними для здоров'я речовинами у побутових, промислових та комунальних приміщеннях.

Вони подають світловий або звуковий сигнал, якщо у приміщенні перевищено концентрацію газу. Також сигналізатори газу застосовують як елементи управління запірної арматури. За своїм типом виконання вони бувають переносними (живлення від вбудованого акумулятора) та стаціонарними, однокомпонентними та багатокомпонентними (залежить від кількості споживаного газу).

Само по собі газове паливо не містить компонентів, що надають токсичну дію на організм людини. Однак підвищення його концентрації у повітрі призводить до зниження частки кисню, що може призвести до задухи. Крім цього, природний газ здатний утворювати в повітрі займисті та вибухонебезпечні суміші.

Неповне згоряння газового палива веде до утворення чадного газу. Як правило, він утворюється при неполадках у системі подачі повітря в зону горіння або некоректне функціонування системи димовидалення (погана тяга в димарі). Цей газ токсично впливає на організм людини. При перевищенні концентрації він викликає перепочинок, слабкість, нудоту. У важких випадках можливі судоми, коматозний стан і навіть смерть. Якщо об'ємна частка СО у повітрі перевищує 0,1%, це призводить до смерті протягом години.

Не завжди можна вчасно виявити проблеми в опалювальній системі. Сам газ безбарвний, не має смаку та запаху. Тому фізично відчути його неможливо. Запобігти серйозним проблемам можна лише за допомогою застосування спеціального приладу. У приміщенні, де використовується газове обладнання (опалювальний котел, колонка нагріву води, плита або інше) в обов'язковому порядку встановлюється сигналізатор газу. Він дозволяє звести до мінімуму будь-які ризики для життя та здоров'я людини.

ПРИНЦИП РОБОТИ

Принцип роботи сигналізатора газу є досить простим. Потік повітря проходить крізь чутливі елементи. У разі перевищення допустимих норм вибухонебезпечного або токсичного газу спрацьовує аварійний сигнал, обладнання відключається від газової магістралі, включається система примусової вентиляції. Після того, як кількість небезпечного газу в повітрі стає в межах норми, сигнал припиняється, сигналізатор газу повертається у режим вимірювання роботи. Після усунення причин спрацьовування газосигналізатора необхідно перезапустити газове обладнання.

ВИДИ ГАЗОСИГНАЛІЗАТОРІВ

За конструктивним виконанням виділяють такі види сигналізаторів газу:

• моноблоки - чутливі елементи інтегровані в корпус із вимірювальним модулем;
• виносні – чутливі елементи винесені назовні. Дозволяють контролювати рівень концентрації газів на відстані до 200 метрів.

За функціональними можливостями газосигналізатори бувають:

• однокомпонентними - можуть виявляти та контролювати наявність у повітрі тільки одного виду газу, наприклад, чадного;
• двокомпонентними - заміряють рівень концентрації і природного, і чадного газу.

Прилади можуть також відрізнятися за такими ознаками:

• типу чутливого елемента (оптичний, хімічний чи інший);
• термін періодичності заміни чутливого елемента;
• термін експлуатації самого сигналізатора газу;
• наявність додаткових опцій (дистанційне сповіщення за допомогою SMS-повідомлень або push-повідомлень, модуль GSM, самодіагностика, можливість підключення зовнішніх пристроїв та інші).

Прилади мають компактні розміри, що поставляються в міцному пластиковому корпусі. Вони виконані в стислому дизайні, тому органічно впишуться в будь-який інтер'єр. Працюють від звичайної мережі електроживлення з напругою 220 Вольт або 12 В. У деяких моделях передбачено функцію автоматичного перемикання на резервне живлення у разі вимкнення подачі електрики. Є також рішення, що оснащені інтегрованим акумулятором.

ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПЛУАТАЦІЇ

Висота установки сигналізатора газу визначається відповідно до інструкції виробника. Кріпитися пристрій може на шурупи або навіть двосторонній скотч. Не рекомендується встановлювати його у приміщеннях з підвищеною вологістю та у місцях високих викидів пилу. Слід берегти від впливу пари та високої температури.

Перед прямим застосуванням газосигналізатор тестується на працездатність шляхом імітації загазованості (випуск невеликої порції газу на відстані не менше 1 метра від чутливого елемента).

Щоб прилад прослужив максимально довго, слід регулярно чистити корпус від пилу, забруднення, павутини. Розбирати корпус самостійно не можна, у цьому випадку дані про перевірку стають недійсними. У разі виявлення несправностей у роботі газосигналізатора потрібно звернутися до спеціалізованого сервісного центру.

ВСТАНОВЛЕННЯ ГАЗОСИГНАЛІЗАТОРА ПОБУТНОГО

Кріпити датчики необхідно з урахуванням типу газової суміші, яку він визначатиме. Для визначення чадного газу монтаж проводиться на висоті від підлоги 180 см, при цьому відстань від стелі повинна становити 30 см. Для визначення метану пристрою встановлюється на відстані 50 см від стелі. Для метану відстань має бути не менше ніж 50 см від стелі, а для пропану – не більше 50 см від підлоги.

Комбіновані датчики монтуються на висоті 30-50 см від стелі.

У будь-якому випадку всі вимоги та рекомендації щодо встановлення газосигналізатора конкретної моделі містяться в супровідних документах до сигналізатора - паспорта або посібника з експлуатації.

Причини витоку газу в побуті

Найчастіше у будинках причинами проблем із перевищенням у повітрі концентрації різних типів газу пов'язано з виходом із ладу печей, котлів, колонок, обладнання.

Основні проблеми пов'язані з:

• руйнуванням пальника або тунелю;
• змінена пропорція горючої суміші та повітря;
• деформація димаря;
• підтікання труб у котлах;
• порушені налаштування роботи приладів;
• поломка затворів газопроводів, клапанів;
• порушення герметичності труб чи теплоогородження;
• займання сажі на поверхні казана.